Регуляторне середовище

Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій...

Показники якості надання послуг з електропостачання

https://ua-tolk.frontmen.fm/ua/documents-and-licenses/

Пунктом 7.12. розділу VII ПРРЕЕ визначено, що відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених у пункті 7.5. цього ж розділу ПРРЕЕ, здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу, протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом),  якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.

Оператор системи протягом одного робочого дня після виконання робіт з припинення або відновлення електроживлення електроустановок споживача повідомляє електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку про виконання таких робіт. Відновлення електроживлення електроустановки, яка була відключена за заявою її власника, здійснюється за заявою власника цієї електроустановки протягом 5 робочих днів після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (п.7.13. розділу VII ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 7.5. розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року за № 312 (далі – ПРРЕЕ), припинення постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:

• заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
• недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Датою отримання таких попереджень буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Якщо підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість споживача перед Постачальником, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Обмеження або припинення постачання електричної енергії захищеним споживачам здійснюється з дотриманням вимог порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.7.14. розділу VII. ПРРЕЕ).

Відповідно до п.7.11. розділу VII ПРРЕЕ у разі прийняття електропостачальником рішення про припинення або обмеження постачання електричної енергії споживачу за заборгованість за спожиту електричну енергію, з яким укладений один договір за декількома об’єктами споживача, припинення або обмеження постачання електричної енергії такому споживачу може здійснюватися за усіма об’єктами споживача, які зазначені у договорі з електропостачальником.

Згідно п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем, протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем або в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відтак, в разі несплати споживачем рахунків за електричну енергію, передбачених договором, в терміни передбачені п. 4.12 ПРРЕЕ, – Постачальник формує такому споживачеві попередження про припинення постачання електричної енергії згідно вимог передбачених п. 7.5. розділу VII ПРРЕЕ.

Відповідно до п.11.5.12 розділу ХІ Кодексу систем розподілу, затвердженого від 14.03.2018 року за № 310, з наступними змінами і доповненнями (далі – КСР), електропостачальник має право звернутися до ОСР щодо припинення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії), з яким електропостачальником укладено договір про постачання електричної енергії.

ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним ПРРЕЕ. У випадках, не передбаченими ПРРЕЕ, ОСР має право відхилити звернення електропостачальника, про що повідомляє електропостачальника, протягом двох робочих днів з дати отримання звернення.

ОСР повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від Постачальника.

Припинення електроживлення споживача електричної енергії за зверненням електропостачальника не звільняє його від виконання зобов’язань перед ОСР за договором про надання послуг з електроживлення. ОСР повинен відновити електроживлення протягом 5 робочих днів з дати отримання звернення електропостачальника щодо відновлення електроживлення.

Споживання енергії пов'язане з усіма видами господарської діяльності людини: з опаленням будинків, приготуванням їжі, рухом транспортних засобів, промисловістю, сільськогосподарським виробництвом.
Освоєння різних запасів енергії у світовому масштабі призвело до безпрецедентного зростання рівня життя. Нині люди настільки залежні від енергії, що важко уявити, як би вони вижили без неї.
Ми не замислюємося про, те, звідки береться енергія, допоки у нас не відключають світло або опалення. Якщо ж це трапляється, ми не можемо повноцінно жити чи працювати.

Джерела енергії класифікуються таким чином:

викопне паливо (вугілля і горючі сланці, нафта, природний газ);

ядерна і термоядерна енергія;

відновлювані енергетичні ресурси (енергія води, вітру, сонця, термальних вод, деревини, торфу тощо).

Виробництво енергії істотно впливає на стан довкілля. Спалювання викопного твердого та рідкого палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого і чадного газів, а також оксидів нітрогену, пилу, сажі та інших забруднювальних речовин. Видобуток вугілля відкритим способом, як і торфорозробки, ведуть до зміни природних ландшафтів, а іноді й до їх руйнування. Розливи нафти і нафтопродуктів при видобутку і транспортуванні здатні знищити все живе на величезних територіях (акваторіях).
Не кращим чином на ландшафтах, рослинному і тваринному світі позначається створення інфраструктури, необхідної для вугле-, нафто- та газовидобутку.
Атомна енергетика є потенційно небезпечною через можливі аварії на енергоустановках, що супроводжуються викидом у довкілля радіоактивних матеріалів. Ядерні відходи залишаються небезпечними протягом сотень і тисяч років. Особливо актуальною ця тема є для України, котра постраждала від наслідків вибуху на Чорнобильській АЕС.
В останні роки політики і населення висловлюють побоювання через загострення глобальних екологічних проблем таких, як кислотні опади та зміна клімату, а також оцінюючи наслідки впливу цих процесів на довкілля. І хоча енергію можна одержувати екологічнішими способами, використовуючи відновлювані джерела енергії (сонця, вітру, термальних вод, деревини та відходів сільськогосподарського виробництва), необхідно усвідомлювати, що способу отримання енергії, який би зовсім не шкодив довкіллю, не існує.
У цій ситуації найраціональнішим рішенням слід вважати енергозбереження. Саме воно повинно стати пріоритетним у стратегії розвитку будь-якої країни, адже запаси традиційних джерел енергії обмежені.

• видобуток вугілля відкритим способом призводить до змін природного ландшафту і навіть до його руйнування;
• спалювання викопного палива супроводжується виділенням сірчистого, вуглекислого та чадного газів, а також оксидів нітрогену, пилу, сажі та інших забруднюючих речовин;
• використання атомної енергії приводить до ризику аварій, подібних до Чорнобильської, які, супроводжуються викидом радіоактивних речовин у природне середовище та викликають проблеми переробки ядерних відходів та їх захоронення, що обходиться дуже дорого і не має надійного інженерного рішення;
• будівництво та експлуатація великих гідроелектростанцій приводить до: відселення людей із зони затоплення; знищення цінних видів прохідних і напівпрохідних риб, для яких греблі стають нездоланними перешкодами на шляху до нерестовища; втрати лісів і високородючих заплавних земель; збільшення ризику виникнення руйнівних землетрусів у передгірних і гірських районах; підвищення ризику катастрофічних повеней у місцевостях, що знаходяться нижче за течією; зміни ландшафтів і їх руйнування; втрати джерел доходу частиною місцевого населення.

Незважаючи на очевидні переваги, відновлювані джерела енергії також можуть негативно впливати на довкілля. Експлуатація станцій, які виробляють енергію за допомогою відновлюваних енергетичних джерел, пов'язана з вилученням з обігу значних земельних ділянок і, ймовірно, в майбутньому буде супроводжуватися тими чи іншими негативними наслідками для довкілля: змінами ландшафтів (вітряки, сонячні батареї), підвищеним рівнем шуму (вітряки), забрудненням ґрунтів (геотермальні енергоустановки та установки, які працюють на біомасі), згубними впливами на інші природні ресурси (припливно-відпливні електростанції). Крім того, ці енергоустановки зазвичай мають невелику потужність і можуть використовуватися не скрізь (вітряки, сонячні батареї, геотермальні і припливно-відпливні електростанції, метантенки).

За матеріалами сайта ОБСЄ - www.osce.org

З інформацією про вплив на довкілля, спричинений виробництвом електроенергії усіма джерелами енергії, купленої споживачем (та/або виробленої на власних електроустановках) можна ознайомитися за посиланнями:
http://necu.org.ua/energy/
http://www.novaecologia.org/voeco-967.html
http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-3/section-2
http://pge.org.ua/
https://www.osce.org/uk/ukraine/103995?download=true
У разі надання додаткових даних учасниками організованих сегментів ринку інформація може бути оновлена